19 квітня 2017 року на кафедрі Технології молока, жирів і парфумерно-косметичних засобів пройшла об’єднана кураторська година «Дзвонять Великодня дзвони» з участю гостей з Одеської Народної Церкви під керівництвом куратора групи ТМ-34 Маковської Тетяни Валентинівни.

Запрошений лектор – Сердиченко Денис Петрович свою розповідь почав з історії виникнення свята Пасхи і роз’яснення етимології цього слова, що означає «проходити повз». Виявляється, останньою. з 10 страт єгипетських було вбивство всіх первонароджених дітей і тварин в єврейських сім’ях. І відвернути сім’ю від приходу ангела-губителя можна було тільки якщо заколоти в 14 місяці нісана агнця і помазати одвірок його кров’ю. М’ясо потім сім’я з’їдала в пасхальну ніч, поділившись надлишками з сусідами. Присутні з цікавістю слухали чим відрізняється єврейська Пасха від християнської і простежили разом з доповідачем виникнення і символіку традицій, коли в ролі агнця на заклання виступив вже Ісус Христос, Який пролив кров за людей і «ангел-грабіжник» тепер проходить повз, так як його кров’ю, згідно з Біблією, «помазані одвірки серця» людського.

Денис Петрович нагадав слухачам про те, як проходила історична реконструкція 15 квітня на вул. Дерибасівській, де були відтворені останні години життя Ісуса Христа – вечеря з учнями, молитва в Гетсиманському саду, арешт Ісуса Христа, суд над ним і знущання солдатів. Присутній на зустрічі Роман Медяник брав участь в цій реконструкції і виступав в ролі Сотника. Дізналися ми й історію про першого римлянина, який прийняв християнство.

Після опису хронології подій смерті Ісуса і розповіді про історію свята ми дізналися, що виданий Указ Президента України про відзначення 500-річчя Реформації. І знову занурилися в історію релігії, відмінності трьох гілок християнства, ідеї реформації, проголошені Мартіном Лютером в 1054 році, і дізналися як Євангеліє приходило на територію Одещини – в Сарату і в Татарбунари та історію про перших бессарабських переселенців.

Не залишилися без уваги і аутентичні костюми гостей. Вербицьким Костянтином було представлено європейський костюм XVI століття, комплект якого складався з головного убору – берета, лляної сорочки, шерстяної куртки – дублета, штанів та взуття, пошитого вручну з натуральної шкіри на основі археологічних знахідок. Особливу увагу присутніх було направлено на шпагу, яка була складовою частиною історичного образу.

Медяник Роман представив повсякденний костюм небагатого шляхтича початку XVIІ століття, який складався з жупана з білого нефарбованого сукна з вовняним шнуром і бронзовими ґудзиками, чорних суконних штанів, шкіряних черевиків, поясу тканого вовняного, шапки валяної з вовни (магерка) та шкіряного мішечку.

Тупіков Павло представив костюм початку XIX століття, який складався з циліндру, лляної краватки (шийного платку), шерстяного жилету, фрака, штанів і лляних бахілів, шкряних чоботів ручної роботи.

Підводячи підсумки, Денис Петрович нагадав, що «кожен з нас – священик на своїй роботі», а означає це, що незалежно від релігії, яку ти сповідуєш чи ні, звернення кожного до внутрішньої совісті і моралі забезпечують виконання цивільного, сімейного та просто людського боргу.

Зацікавленість аудиторії в порушеної теми підтвердило безліч питань, що виникли у хлопців: про кальвінізм і штундистів, про особливості вірменської церкви, про участь молоді в роботі одеських релігійних організацій, про роль релігії в зміцненні шлюбу. На всі питання вони отримали відповіді в процесі живого спілкування за чашкою чаю, яким завершувався захід.

На закінчення присутнім було запропоновано взяти участь у цікавій екскурсії по античних місцях Одеської області за участю лектора-історика Володимира Півторак і членів групи реконструкторів.